Інфоцентр

Карантинна криза. Як врятувати український бізнес

Коронавірус вже завдав значного удару по глобальній економіці. Залежно від сценарію розповсюдження вірусу, природа якого ще недостатньо вивчена, прогнозується декілька варіантів розвитку подій. Україні невідкладно потрібна злагоджена стратегія виходу з карантинної кризи.

Коронавірус: оптимістичні та песимістичні сценарії

Найоптимістичніший варіант передбачає, що вірус – сезонний. За оцінкою McKinsey&Company, у цьому разі кількість випадків зараження у США та Європі зростатиме до середини квітня, з травня ситуація покращиться. Відновлення після карантину відбуватиметься до кінця третього кварталу.

Якщо ж Covid-19 виявиться несезонним, поширення вірусу триватиме у США та Європі до літа, Африка, Океанія та деякі азіатські країни також зіткнуться з епідеміями. За такого сценарію карантин у тому чи іншому вигляді забере до півроку.

“Карантинний криз” наближається за впливом до світової фінансової кризи 2008-2009 років. В 2020 році надходження ПДВ значно скоротиться в більшості основних економік світу, а відновлення почнеться лише у другому кварталі 2021 року.

За прогнозами Всесвітньої організації праці, нинішня криза за найліпшого розвитку ситуації призведе до зростання кількості безробітних на 5,3 млн, за найгіршого – майже 24,7 млн. Для порівняння: під час кризи 2008 року роботу втратили 22 млн осіб.

Щодо України, то падіння ВВП прогнозується від 4 до 10%. І наскільки глибокою буде ця криза, насправді залежить не стільки від природи вірусу, скільки від дій влади.

Що роблять розвинені країни

На фоні посилення карантинних заходів розвинені країни “гасять” паніку та кризу грошима. Впроваджуються макроекономічні заходи (зниження облікової ставки, норм резервування для банків, викуп державних та іпотечних облігацій тощо), розробляються системи цільової підтримки бізнесу та населення.

Наприклад, Федеральна резервна система США минулого тижня (15 березня) знизила ставку федерального фінансування до 0-0,25%, а також повідомила про намір збільшити свій портфель державних облігацій США на загальну суму $700 млрд, з яких $500 млрд припаде на казначейські цінні папери США.

Ці кошти будуть направлені на доступні кредити для бізнесу та домогосподарств. Також уряд розробив пакет заходів зі стимулювання економіки обсягом близько $2 трлн у зв’язку з пандемією коронавірусу.

Очікується, що він стане найбільшим подібним пакетом в американській історії. Понад те, у неділю сенатські демократи на процедурному голосуванні заблокували стимулюючий пакет – бо, на їхню думку, запропоновані заходи не зможуть адекватно захистити робітників або накласти достатньо суворі обмеження на підприємства, які отримають фінансову допомогу.

Канада виділяє 82 млрд канадських доларів (близько $63 млрд) для підтримки громадян під час спричиненої епідемією Covid-19 економічної кризи, це близько 3% від ВВП.

З них 27 млрд кан. дол. – пряма допомога канадським працівникам та підприємцями. 55 млрд кан. дол. – для підтримки потреб ліквідності бізнесів та домогосподарств шляхом відстрочення податкових платежів для стабілізації економіки.

Завдяки цьому, наголосив Прем’єр-міністр країни Джастін Трюдо, населення під час карантину, який може тривати до кількох місяців, зможе зосередитись на власному здоров’ї та самопочутті сусідів, а не на тому, чи вистачить грошей на ліки та продукти харчування.

Уряд Швеції скеровує на підтримку економіки понад 300 млрд шведських крон ($30,94 млрд). Бізнесу дозволено відкласти сплату податків і ПДВ на строк до одного року.

Центральний уряд оплачує за компанії відпустки через хворобу протягом квітня і травня, основну частку витрат за тимчасові звільнення через кризу. Додаткові кошти вже виділені місцевій владі для боротьби з коронавірусом, Центральний банк виділив компаніям через банківську систему до 500 млрд шведських крон.

План заходів Великої Британії передбачає виділення 330 млрд фунтів стерлінгів на підтримку бізнесу, що постраждав від спалаху коронавірусу. Це близько 15% ВВП.

Комплекс заходів включає: стимулювання утримання робочих місць, допомога хворим на коронавірус, відстрочення платежів з ПДВ та податку на прибуток, гранти для малого бізнесу в розмірі 10 тис. фунтів стерлінгів, пільгові позики як для найбільш постраждалого сегменту економіки (роздрібна торгівля, сфери гостинності та дозвілля), так і для великих компаній, що дозволить підтримувати їхню ліквідність.

В Італії планується у підтримку економіки влити 340 млрд євро, в Іспанії – 200 млрд євро, в Німеччині – 550 млрд євро. У Франції з держбюджету виділяється 500 млрд євро плюс 45 млрд євро – з бюджету Парижа, окремо 2 млрд євро – цільова підтримка ресторанів і турсектору.

Заходи в Україні: місія здійсненна

В Україні 17 березня Верховна Рада ухвалила законопроект №3220, яким ухвалено низку заходів, що мають пом’якшити вплив карантину на економіку. Зокрема, він передбачає:

  • – звільнення від сплати ЄСВ усіх фізичних осіб-підприємців (ФОП);
  • – відтермінування обов’язкового запровадження РРО для всіх категорій “спрощенців” на три місяці;
  • – заборона застосовувати штрафи за порушення податкового законодавства з 1 березня до 31 травня 2020 року (крім порушень у сплаті ПДВ, акцизів і ренти);
  • – мораторій на документальні та фактичні перевірки з 18 березня до 18 травня 2020 року (крім камеральних);
  • – продовження до 1 липня 2020 року терміну подачі річної декларації про майновий стан і доходи;
  • – скасування податку на комерційну нерухомість і землю;
  • – юридичний факт запровадження карантину віднесено до форс-мажорних обставин;
  • – звільнення від штрафів і пені за прострочення виплат за споживчими кредитами приватних осіб.

Фонд соцстрахування виплачуватиме працівникам, які перебувають в обсервації під наглядом медиків, 50% зарплати. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль у неділю повідомив, що для подолання наслідків коронавірусної інфекції буде створено стабілізаційний фонд.

Голови областей повинні сформувати списки своїх потреб. Розпочато моніторинг, щоб робити пропорційне замовлення, прогноз і розподіл товарів медичного призначення по областях.

Це все – компенсаторні, правильні заходи, які розроблялись за участі бізнес-асоціацій. Але їх замало, щоб утримати персонал та зберегти ліквідність бізнесу.

Треба бути чесними: грошової допомоги українському бізнесу від держави годі чекати. Вільних грошей у казні немає – держбюджет за січень виконаний з дефіцитом в 15,2 млрд грн, це на 27,5% вище від дефіциту за аналогічний період 2019 року. Поки зі стимулюючих кроків є лише допомога НБУ, який дозволив банкам на період карантину надавати клієнтам пільгові умови з обслуговування кредитів, розширив умови отримання і збільшив максимальну суму кредитів за програмою “Доступні кредити 5-7-9%” з 1,5 до 2 млн грн.

Ми маємо у короткі строки вирішити два життєво важливих питання: зупинити епідемію та зберегти економіку. Стратегія стимулюючих заходів має бути представлена відповідно до оптимістичного та песимістичного сценаріїв. Бізнес та населення повинні розуміти та планувати в умовах карантину.

Ось кілька пропозицій для уряду.

Інфраструктурні проєкти мають реалізовуватись за скороченою процедурою. Їхнє втілення не має зупинятись навіть за найбільш жорстких умов карантину, звісно, за дотримання підвищеної уваги до безпеки персоналу.

У сфері ВДЕ та поводження з ТПВ – це може бути започаткування урядами та муніципалітетами підтримуючих програм. Зокрема:

  • – “теплі кредити” для термомодернізації будинків;
  • – виробництво та встановлення економайзерів на усіх підприємствах теплокомуненерго;
  • – встановлення утилізаторів тепла на всіх державних монополіях із запровадженням відповідного державного замовлення;
  • – запровадження державного співфінансування нових ЕСКО-контрактів на ТКЕ, водоканалах, держпідприємствах та закладах бюджетної, соціальної інфраструктури;
  • – співфінансування будівництва заводів енергетичної утилізації сміття (waste-to-energy);
  • – використання газифікаторів – нової технології газифікації деревної тріски, що дає можливість виробляти у безперервному режимі електричну енергію та додаткове дешевше тепло для наших споживачів.

Якщо бізнес разом із державою, муніципалітетами негайно почнуть інвестувати у такі проєкти, а контролюючі органи забезпечать сприятливі умови для їхньої реалізації – це може стати тією рушійною силою, яка врятує економіку України.

Не кажучи вже про той суттєвий момент, що як і здоров’я, запобігання загрозливим кліматичним змінам, розвиток нових інфраструктурних проєктів – дійсно варте спільних зусиль. Ті покращення екологічної ситуації, які лише за місяць можна спостерігати навіть з космосу, свідчать про одне: мета чистої планети досяжна, якщо об’єднати свої зусилля.

Також необхідно дати можливість бізнесу втримати свою ліквідність, відповідно – зберегти робочі місця й у майбутньому – забезпечити сплату податків до бюджету.

Серед таких інструментів можуть бути:

  • – у найкоротші терміни визначити пріоритетні галузі, у тому числі за наявною та потенційною кількістю нових робочих місць та можливості дотримання умов соціальної дистанції.
  • – запровадження податкових канікул;
  • – можливість отримання безвідсоткових або дешевих кредитів;
  • – долучення держави до часткового наповнення зарплатних фондів підприємств (наприклад, держава платить на час карантину 50% зарплати) та часткове інвестування у проєкти.

Окремо пропоную негайно створити гарячу лінію для підприємців, аби у будь-який час вони могли звернутися до Офісу президента, Уряду та будь-якого міського голови – і бути почутими – у разі створення штучних перепон чиновниками різних рівнів під час узгодження та реалізації нових проєктів, які сьогодні так необхідні країні.

Лише взаємодопомога на рівні української влади та українського бізнесу всередині країни дозволять врятувати економіку України від значного падіння, а українські родини – від бідності.

Матеріал взято з Бізнес.Цензор