НОВИНИ

Європейський Союз демонструє один із найбільш показових прикладів довгострокової кліматичної політики. За офіційними даними Європейської агенції з навколишнього середовища (EEA), чисті внутрішні викиди парникових газів у країнах ЄС у період з 1990 по 2024 рік зменшилися на 40%. Цей результат — не точковий ефект, а наслідок комплексної трансформації енергетичної системи та економіки.

Для України, яка активно інтегрується в європейський ринок і кліматичну політику, розуміння механізмів цієї трансформації — не лише академічний інтерес, а практичний орієнтир для бізнес-рішень та інвестиційних стратегій.

Що стоїть за скороченням викидів

Ключову роль відіграли три фундаментальні фактори:

• Масштабний розвиток відновлюваної енергетики. ЄС послідовно нарощував частку сонячної, вітрової та біоенергетики в енергобалансі. За даними Євростату, у 2025 році частка ВДЕ у структурі виробництва електроенергії в Європі сягнула 47,3%, де вітер займає 37,5%, а сонце — 27,5%. Це дозволило суттєво зменшити залежність від викопного палива.
• Підвищення енергоефективності. Інвестиції у модернізацію промисловості, будівель та інфраструктури дали змогу знизити енергоспоживання на одиницю ВВП. Економічне зростання поступово відв'язується від зростання викидів.
• Структурні зміни в економіці. Європейська економіка рухається від важкої промисловості до більш технологічних і сервісних секторів із нижчим вуглецевим слідом.

Атомна енергетика: повернення після десятиліть відступу

Одним із найбільш показових сигналів кліматичної переорієнтації ЄС стала зміна ставлення до атомної енергетики. У 2022 році Європейський парламент включив ядерну енергетику до EU Taxonomy — реєстру екологічно сталих видів економічної діяльності. Це рішення, яке ще кілька років тому здавалося б неможливим, відображає прагматичний розворот: атом розглядається як низьковуглецеве джерело базового навантаження, без якого важко забезпечити стабільність енергосистеми під час масштабного впровадження ВДЕ.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн визнала, що відмова від атомної енергії в попередні десятиліття була стратегічною помилкою, і представила план розбудови мережі малих модульних реакторів (SMR). Цей тренд підсилюється зростаючими енергетичними потребами центрів обробки даних та штучного інтелекту: глобальні корпорації, зокрема Microsoft, вже укладають довгострокові контракти на поставку атомної електроенергії. У 2026–2030 роках у світі планується введення в експлуатацію понад 50 нових реакторів.

Біометан: новий стратегічний ресурс і шанс для України

Серед відносно нових, але вже практично значущих напрямів кліматичної трансформації ЄС — різке зростання попиту на біометан. Країни Євросоюзу поставили амбітну мету: наростити виробництво біометану з 4,9 млрд куб. м у 2023 році до 35 млрд куб. м щорічно до 2030 року. Це відкриває величезне вікно можливостей для України.

У лютому 2025 року Україна зробила перший практичний крок: компанія Vitagro здійснила перше трубопровідне постачання біометану до ЄС — в Німеччину. Цей прецедент відкрив шлях для системного розвитку галузі. За оцінками експертів, до 2027 року річне виробництво біометану в Україні може сягнути 250 млн куб. м, а до 2030-го — перевищити 1 млрд куб. м. Довгостроковий потенціал України в цьому сегменті оцінюється на рівні 21,8 млрд куб. м на рік.

Ключова перевага — вже наявна газотранспортна інфраструктура, яка не потребує будівництва нових магістральних маршрутів для постачання в ЄС. Біометанові проєкти залучають інвестиції насамперед в аграрні регіони — саме там зосереджена органічна сировина для виробництва. Держава вже сформувала регуляторну базу: у 2024 році набрав чинності порядок митного оформлення біометану, що транспортується трубопроводом.

Біоетанол: обов'язкові домішки до пального як ринок збуту

Паралельно зростає роль біоетанолу в декарбонізації транспорту. Директива ЄС про відновлювану енергетику (RED II та її оновлення) зобов'язує постачальників пального забезпечувати зростаючу частку відновлюваної енергії в транспортному секторі: мінімальна частка просунутих біопалив у транспорті повинна досягти 1% у 2025 році та 3,5% у 2030 році. Окремі країни-члени ЄС додатково встановлюють власні обов'язкові норми змішування біоетанолу з бензином.

Для України, що має потужний агропромисловий комплекс і значні обсяги виробництва зернових та цукрового буряку, це формує реальний ринок збуту для біоетанольної галузі в рамках євроінтеграції. Обов'язкові директивні вимоги ЄС означають стабільний і прогнозований попит — саме те, що потрібне для залучення довгострокових інвестицій.

Транспорт: наступний фронт трансформації

Попри загальний прогрес у скороченні викидів, транспортний сектор залишається викликом: тут викиди не лише не скоротилися, а навпаки — зросли. Причина — у фундаментальному дисбалансі між технологічними покращеннями (електромобілі, ефективніші двигуни) та зростаючим загальним попитом на перевезення. Саме тому ЄС і стимулює перехід до біопалив, водню та електрифікації транспорту — і саме в цих напрямах сконцентровано найбільший інвестиційний попит на найближче десятиліття.

Що це означає для України та інвесторів у ВДЕ

Досвід ЄС демонструє кілька важливих практичних висновків:

• Декарбонізація можлива без втрати економічної динаміки — якщо вона підтримується системною регуляторною та інвестиційною політикою.
• Біометан і біоетанол — не нішеві продукти, а стратегічні ресурси з гарантованим попитом із боку ЄС. Україна вже зробила перші кроки до їх експорту.
• Ядерна енергетика повертається в інвестиційний мейнстрім ЄС — це важливий контекст для розуміння балансу енергосистеми, в яку інтегрується Україна.
• Транспорт і логістика — наступний фронт трансформації, де формується найбільша потреба в інноваціях та капіталі.
• ВДЕ та енергоефективність залишаються ключовими інвестиційними напрямами як у короткостроковій, так і в довгостроковій перспективі.

Clear Energy Group реалізує проєкти в цих напрямках, зокрема біогазові та когенераційні станції, а також вичає можливості інвестицій в вітрову та сонячну генерацію. Якщо ви розглядаєте інвестиції у ВДЕ або шукаєте партнера для розробки ESG-проєкту в Україні — ми готові до діалогу.

Європейський кейс підтверджує: кліматична політика — це вже не про імідж, а про конкурентоспроможність економіки у довгостроковій перспективі. Україна має унікальну можливість скористатися цим моментом.

У 2025 році, коли російські ракети продовжували методично нищити українську енергосистему, вітряки не зупинялися. Вони крутилися. Давали світло. Давали надію.

Огляд ринку, підготовлений Українською вітроенергетичною асоціацією (УВЕА) разом із юридичними гігантами Sayenko Kharenko та CMS Ukraine, показує справжню драму і тріумф: попри тотальне руйнування енергетики, вітроенергетика зросла на 324 МВт нових потужностей. Це більше, ніж за всі попередні воєнні роки разом. Це не просто турбіни. Це щит, який тримає країну.

Світова енергетика входить у фазу глибокої трансформації. Зростання частки відновлюваних джерел енергії, розвиток електротранспорту та посилення вимог до енергетичної безпеки формують нові пріоритети для держав і бізнесу.

Чому це важливо для «Зеленого курсу» ЄС;Європейський зелений курс (European Green Deal) ставить ціль досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, зокрема — шляхом скорочення викидів парникових газів та збільшення частки відновлюваної енергії. Один із ключових елементів цієї трансформації — максимальне використання відновлюваних газів та побічних продуктів біоенергетичного циклу.Біогенний CO₂, який утворюється під час очищення та перетворення біогазу на біометан, — це не «відхід», а цінний кліматичний та промисловий ресурс.

Міжнародне енергетичне агентство (IEA) представило звіт «Empowering Ukraine Through a Decentralised Electricity System», який окреслює стратегічний шлях до відбудови та модернізації енергетичного сектору України. Clear Energy Group аналізує ключові висновки звіту та можливості для розвитку розподіленої генерації в Україні.

Україна, як і більшість країн, що розвиваються, стикається з системними бар’єрами для залучення інвестицій у «зелену» енергетику. Попри те, що глобальні вкладення у сектор сягнули рекордних 3 трильйонів доларів

Ринок зарядної інфраструктури в Україні переживає справжній бум. Попри всі виклики, які несе війна, попит на автономні джерела енергії та зарядні станції зростає. За оцінками Pro-Consulting, обсяги виробництва зарядних станцій зросли майже вдвічі: з понад 12 300 одиниць у 2023 році до 22 700 у 2024-му.

Україна має колосальний потенціал стати стратегічним партнером Європейського Союзу у сфері зеленої енергетики. Значні природні ресурси, низька щільність населення та географічні масштаби створюють унікальні умови для масштабного розвитку ВДЕ — від вітрової та сонячної енергетики до біометану й водню. Цей потенціал не лише сприятиме енергетичній безпеці України, а й посилить стійкість енергосистеми ЄС.

1 травня 2025 року відбулася 29-та урочиста церемонія вручення премії «Людина року–2024». Цьогорічна програма під символічною назвою «Країна героїв. Достойні слави!» була присвячена кожному українцю, чия відвага, стійкість і самопожертва стали щитом для держави в час війни.

Петро Багрій, Голова Наглядової ради Групи компаній Clear Energy Group, отримав спеціальну премію

Одна з найбільших екологічних проблем в Україні – часті пожежі на сміттєзвалищах. Займається метан, що утворюється на полігонах. Цієї проблеми можна уникнути. Більше того – звалищний газ може приносити користь.

У Дніпрі на Правобережному полігоні твердих побутових відходів з листопада минулого року працює біогазова електростанція потужністю 1 МВт. ТОВ «Енерго Січ», яке її збудувало й експлуатує, входить до групи компаній «Clear Energy».