Засухи, смерчі й аномальні зливи: як українці відчують глобальне потепління
В Україні значно зросла кількість погодних катаклізмів – ми вже стикнулася з наслідками зміни клімату.
Цього літа Південь країни потерпає від засухи, а Захід – тоне від аномальних злив. За даними Укргідрометцентру екстремальні погодні явища на нашій території трапляються вдвічі частіше, ніж 30-40 років назад і ця тенденція швидко посилюється. Уже звичними стають смерчі й урагани, сильні зливи з градом й тривалі посухи. Через глобальне потепління повністю перебудовується кліматична система на планеті. Клімат лихоманить. Не оминула ця хвороба й Україну.
Все тому, що людство використовує надто багато викопного палива. Вчені підрахували, що за останні півтора століття спалено десь четвертину вуглеводнів – це якраз той вуглекислий газ, який мільйони років тому був в атмосфері. Клімат тоді був зовсім іншим, людини і більшості відомих нам рослин і тварин ще не існувало, рівень океану був вищим, а суші значно менше. Поступово природа «законсервувала» вуглекислий газ у вигляді вугілля, газу, нафти, торфу і створила досить сприятливі для появи людства умови. Але вже за 50-70 років умови на нашій планеті можуть кардинально змінитися. Величезні території будуть затоплені через підняття рівня океану, а ще значна частина перетвориться на пустелю.
На жаль, поки що події розвиваються за найгіршим сценарієм. Нещодавно ООН оголосила «надзвичайну кліматичну ситуацію». Щоб зупинити подальше потепління, людство мусить якомога швидше припинити спалювання викопного палива й переходити на відновлювані джерела енергії.
Зараз найбільше викидів робить Китай. США поступово здає позиції основного забруднювача і все-таки переходить на відновні джерела енергії (ВДЕ). Більшість американських мегаполісів, в тому числі Нью-Йорк, планують до 2050 року стати кліматично нейтральними (це значить максимально скоротити споживання електроенергії, а необхідну кількість отримувати з відновлюваних джерел). Ну а європейці вже давно переходять на «зелену» енергетику.
В Україні ж популярна думка, що ВДЕ це дорого, а тому не з нашою економікою «бавитися» з вітряками, біогазом, сонячними панелями. Більше того, саме на «зелену» енергетику зараз намагаються повісити всіх собак – проблеми, які десятиліттями зріли в енергетичній галузі.
Між тим українські ТЕС, які виробляють майже половину всієї електроенергії, згідно зі звітом «Powering down coal» фінансового аналітичного центру Carbon Tracker, є найбільш неефективними та найбільш дорогими в світі. І дуже брудними. Треба сказати, що в радянські часи Україна входила до п’ятірки найбільших забруднювачів. А СО2 в природі «живе» десь сотню років. Тобто, в нинішній кліматичній кризі на планеті наша заслуга досить значна. Зменшила наша країна викиди тільки тому, що скоротилися обсяги промисловості.
Що буде з Україною?
Територію нашої держави не затопить море чи океан, як багато інших – тому, напевно, тему глобального потепління повністю ігнорують українські політики. Хоча насправді темпи потепління у нас найвищі в світі. Але кліматичні зміни проявлятимуть по-різному: якщо північно-західний регіон більше страждатиме від перезволоження, то східні та південні навпаки потрапляють в зону опустелювання.
На більшій території країни за 2-3 десятиліття виникнуть проблеми з питною водою. Вже зараз фахівці фіксують маловоддя у річках та значне пониження ґрунтових вод.
Вже маємо тривалі посухи і хвилі надзвичайної спеки. А дощі все частіше випадають у вигляді сильних короткочасних злив (раніше опади були здебільшого дрібними й затяжними). Тому, до речі, так часто «плавають» міста – зливові каналізації проектувалися під зовсім інші опади і не можуть відвести такі великі обсяги води, адже за годину може випасти місячна норма.
Звичними стають смерчі, шквали, сильний град. Такі екстремальні умови вкрай несприятливі для сільського господарства – однієї з основних галузей нашої економіки.
Так, тепер у нас може рости багато нових, теплолюбних рослин, але гинуть традиційні для нашого регіону – не встигають пристосовуватися до нових умов. Під загрозою щезнення хвойні, дубові та букові ліси. Наприклад, масове всихання сосен – прямий наслідок змін клімату.
А ще Україна, очевидно, стикнеться з кліматичними біженцями – багато територій в світі незабаром стануть непридатними для життя. Близько 250 млн. кліматичних біженців, за прогнозами ООН буде вже до 2050 року. І це за умови, що вдасться втримати потепління на рівні 1,5 градуса. Якщо ж температура підніметься на 2 градуса, то наслідки будуть значно масштабнішими й гіршими.
У минулорічному звіті експерта ООН з прав людини йдеться про те, що зміна клімату загрожує перекреслити досягнення демократії за останні 50 років. Наслідки глобального потепління підірвуть не лише основне право на життя, воду, їжу і житло для мільйонів людей, а й, дуже вірогідно, знищать демократію і верховенство закону. Навіть із сухих та обережних формулювань чиновників ООН добре зрозуміло, що в світі вже назріває боротьба за територію та воду.
Тому сьогодні розвиток «зеленої» енергетики – це вже питання самозбереження. І разом з тим, відмова від викопного палива й перехід на ВДЕ – це ще й нові перспективи для розвитку економіки, енергетична незалежність держави. І це нові, сучасні, технології, без яких ми просто не зможемо конкурувати на світовому ринку.