Інфоцентр

Українська галузь «зеленої» енергетики дорослішає

Питання диференціювання видів ВДЕ-енергетики за її фінансовою корисністю, яке порушив міністр економіки Олексій Любченко, – це показник дорослішання української галузі “зеленої” енергетики. Є багато показників, за якими відрізняються напрями ВДЕ-енергетики: вплив на довкілля, інтеграція з іншими галузями економіки (що безпосередньо впливає на кількість нових робочих місць та розмір податків), а також собівартість генерації 1 МВт енергії.

Андрій Гріненко

Генеральний директор компанії “Кліар Енерджі”

На думку Олексія Любченка, один із найбільш перспективних напрямів для української енергетики – це біогазові станції. Враховуючи наш досвід, з цим важко не погодитися, адже наша компанія вже збудувала 16 станцій дегазації на звалищному газі. Це дає змогу захищати полігони ТПВ від самозаймання метану, який утворюється під час розкладання органіки. За рік роботи станції купол полігону просідає на 1,5 м, на сміттєзвалищах зникає сморід, ростуть трава та кущі. Тобто користь від дегазації помітна неозброєним оком. А енергія від спалювання метану, що перетворюється на електрику, здатна заощадити до 1 млрд м3 газу щорічно.

Насправді, згідно з будівельними нормами 2005 року, кожен новий полігон ТПВ повинен мати станцію дегазації. Але за кількості сміттєзвалищ понад 6 тисяч сьогодні ми маємо лише два десятки біогазових станцій. Потенціал енергетики на звалищному газі в Україні досі нереалізований.

Другий важливий напрям, про який згадав Любченко, – це генерація енергії з рослин (кукурудза, енергетична верба). Цей напрям ми професійно називаємо “генерацією з біомаси”. Наша компанія має два об’єкти в Чернігівській області, які генерують електрику із залишків рослин: Корюківська ТЕС (за технологією згорання) та Чернігівська генеруюча компанія (за технологією газифікації). Генерація з біомаси дуже інтегрована в економіку регіону, де розташована ТЕС, адже як пальне використовують або залишки від деревообробної промисловості, або енергетичні культури, які безпосередньо були зрощені для подальшої генерації енергії. Енергетика з біомаси дає можливість отримувати не тільки електрику з відновлювальних джерел, а й налагоджувати економічні зв’язки між різними галузями, підвищувати енергонезалежність регіонів та їхню інвестиційну привабливість.

Диференціація української ВДЕ-енергетичної галузі та відповідна державна підтримка – дуже своєчасне віяння. З одного боку, цивілізована Європа швидко рухається в напрямку відмови від традиційних джерел енергії до відновлювальних (т.зв. Green Deal). З іншого – ми маємо суто внутрішню проблему – невиконання фінансових зобов’язань перед представниками ВДЕ-енергетики з боку Української держави. Сподіваюся, що саме розподілення на типи “зеленої” енергетики допоможе надалі обрати українському уряду такий вид підтримки галузі, за якого Україна зможе й надалі дотримуватися загальноєвропейських тенденцій, та водночас генерувати дешеву, конкурентоспроможну електрику з тих джерел, які будуть у пригоді як економіці, так і нашій екології.

Джерело