Відновлювана енергетика України: шанс для країни та пріоритет для ЄС у контексті децентралізації та європейської інтеграції
Україна має колосальний потенціал стати стратегічним партнером Європейського Союзу у сфері зеленої енергетики. Значні природні ресурси, низька щільність населення та географічні масштаби створюють унікальні умови для масштабного розвитку ВДЕ — від вітрової та сонячної енергетики до біометану й водню. Цей потенціал не лише сприятиме енергетичній безпеці України, а й посилить стійкість енергосистеми ЄС.
Децентралізація енергосистеми та геополітичний вибір
Військова агресія росії значно пошкодила централізовану енергетичну інфраструктуру України. У відповідь на ці виклики формується новий, пріоритетний підхід: замість відновлення старої системи — впровадження децентралізованої моделі з локальними джерелами енергії. Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) та українські експерти підтримують цю ідею, пропонуючи конкретні кроки для підвищення стійкості та гнучкості енергосистеми України до 2030 року.
Переваги децентралізованої генерації очевидні:
- Підвищення енергетичної безпеки та стійкості: Розподілені малі станції на основі ВДЕ, розосереджені по всій країні, здатні забезпечити стабільність навіть за умов нових загроз та значно зменшити наслідки атак на енергосистему.
- Енергонезалежність громад: Максимальне наближення виробництва енергії до споживача дає громадам можливість бути енергонезалежними.
- Стимулювання місцевої економіки: Розвиток розподіленої генерації сприяє створенню локальних робочих місць та залученню інвестицій у громади.
Цей шлях не лише питання сталого розвитку, а й ключовий фактор національної та регіональної енергетичної безпеки.
Україна як зелений хаб для ЄС
Відповідно до оцінок, теоретичний потенціал ВДЕ в Україні становить понад 5 млн ГВт·год щорічно — що у декілька разів перевищує обсяги виробництва у багатьох країнах ЄС. Це відкриває унікальні можливості для України стати ключовим постачальником зеленої енергії для Європи.
Завдяки великому аграрному сектору та розгалуженій газотранспортній системі Україна вже зробила перші кроки до експорту біометану. У лютому 2025 року відбулося перше трубопровідне постачання українського біометану до Європейського Союзу, здійснене ТОВ «ВІТАГРО ЕНЕРДЖІ». Україна потенційно може забезпечити до 20% потреби ЄС у біометані до 2030 року, а Біоенергетична асоціація України оцінює український потенціал виробництва біометану/біогазу у 21,8 млрд куб. м на рік.
Паралельно з цим, Україна бере активну участь у водневих ініціативах на рівні ЄС, маючи потенціал стати провідним експортером відновлюваного водню. Інтеграція української енергосистеми з ENTSO-E (здійснена 16 березня 2022 року) є важливою віхою в цьому процесі, посилюючи енергетичну безпеку та відкриваючи шлях до транскордонного обміну послугами.
Роль ЄС у трансформації українського енергосектору
Європейський Союз уже активно підтримує Україну через низку програм та ініціатив. Ініціатива EU4Energy, що фінансується ЄС, у 2024 році надаватиме постійну підтримку Україні у сферах відновлюваної енергетики, розвитку газового ринку та енергоефективності. Також підтримка надходить через програми Ukraine Facility, Hi-Bar, фонд Енергетичного співтовариства та співпрацю з G7+.
Однак для масштабного переходу та реалізації всього потенціалу обсяги підтримки мають бути збільшені. Для прискорення зеленої трансформації енергетичного сектору ЄС може:
- Інвестувати у механізми страхування ризиків, наприклад, через трастовий фонд чистої енергії.
- Підтримати фінансово та регуляторно аукціони на ВДЕ, щоб компенсувати втрату довіри до державного покупця енергії.
- Визнати українську систему гарантій походження зеленої енергії, щойно вона буде сумісною зі стандартами ЄС.
- Фінансувати транскордонні проєкти, які можуть бути визнані спільними інтересами у рамках механізму «З’єднання Європи».
- Надати гарантії українським банкам, що відкриє шлях для приватних інвестицій у зелений сектор.
Законодавчі зміни та інвестиційний клімат
Україна робить кроки для удосконалення регуляторної бази та реформування ринків електроенергії. На 2025 рік уряд затвердив річні квоти підтримки відновлюваної енергетики: 33 МВт для сонячної, 250 МВт для вітрової та 47 МВт для інших видів ВДЕ. Максимальні цінові пропозиції на аукціонах у 2025 році встановлено на рівні 8 євроцентів за кВт·год для сонячних та вітрових електростанцій. Також відбулися зміни у "зеленому" тарифі для приватних домогосподарств, що стимулюватиме розвиток малої розподіленої генерації.
Висновок
Підтримка зеленої енергетики в Україні — це не лише про кліматичну політику. Це — геополітична інвестиція у стабільність, безпеку та економічний розвиток Європи. Розширення децентралізованих енергетичних рішень — таких як сонячні панелі, біогазові станції та акумулюючі системи — сприятиме енергетичній стійкості країни в умовах війни та закладе фундамент для сталого та процвітаючого майбутнього. Україна має всі шанси стати надійним та ключовим партнером ЄС у переході до чистої енергетики.